Херсонська обласна бізнес асоціація Солідарність

Податковий збір за спеціальне використання води

  Податковий кодекс  України у ст. 46 визначає декларацію – як розрахунок податків та зборів, які платник податку повинен сплатити.

46.1. Податкова декларація, розрахунок (далі — податкова декларація) — документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків — фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно декларацію (розрахунок) зі сплати збору за спеціальне використання води  зобов’язаний подавати платник цього збору.

Відповідно до п. 323.1.  ПК України -  «Платниками збору є водокористувачі — суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи — підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.»

Тобто платниками збору є водокористувачі або вторинні водокористувачі. Вони і повинні подавати декларації ( розрахунки) по сплаті цього збору.

ПК України не надає визначення «водокористувача» та «вторинного водокористувача».

Згідно до норми  ст.5 ПК України  - «5.3. Інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.»

Визначення зазначених термінів надане Водним кодексом України, який регулює відносини з спеціального використання води.

«Стаття 42. Водокористувачі

Водокористувачами в Україні можуть бути підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства.

Водокористувачі можуть бути первинними і вторинними.

Первинні водокористувачі — це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води.

Вторинні водокористувачі (абоненти) — це ті, що не мають власних водозабірних споруд і отримують воду з водозабірних споруд первинних водокористувачів та скидають стічні води в їх системи на умовах, що встановлюються між ними.

Вторинні водокористувачі можуть здійснювати скидання стічних вод у водні об’єкти також на підставі дозволів на спеціальне водокористування.

водозабір — споруда або пристрій для забору води з водного об’єкта;

водний об’єкт — природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, річка, озеро, водосховище, ставок, канал, водоносний горизонт);»

Використання води в господарській діяльності врегульовано ЗУ «Про питну воду та питне водопостачання» і є споживачем питної води –

«споживач питної води — юридична або фізична особа, яка використовує питну воду для забезпечення фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб.»

Зазначений закон не встановлює ніяких спеціальних зборів за використання питної води.